30 вересня хранителі книжкових полиць відзначають професійне свято. Запроваджено його було в 1998 році указом Президента України, отже цьогоріч уже десятиліття свята в нашій країні.

На жаль, бібліотеки, які традиційно називають «скриньками знань, мудрості й досвіду», останнім часом все менш і менш користуються попитом. Найактивнішими відвідувачами цих закладів традиційно залишаються школярі та студенти, які шукають на полицях, в основному, спеціалізовану літературу.

Бібліотеки були відомі ще в стародавньому світі в Ассирії, Єгипті, Китаї. Найбільшими бібліотеками давніх часів вважаються саме клинописна бібліотека Саргонідів в Ассирії (7 століття до н.е.) та Олександрійська бібліотека (3 століття до н.е.), що містила рукописні книги античного світу.

Бібліотечну справу в Україні започаткував великий князь Ярослав Мудрий. В Україні основними сховищами рукописних книг були церковні й монастирські бібліотеки. Книгозбірня Ярослава Мудрого налічувала 950 рукописних томів і зберігалася у Софії Київській. Тут князь організував і книгописну майстерню, а отже подбав і про систематичне поповнення бібліотечного фонду. Ці благодатні зерна, посіяні Ярославом Мудрим ще 1037 року, дали щедрі сходи - протягом наступних століть буйним цвітом розвинулась бібліотечна справа.

Відомо, що книжковий фонд Київської Русі складав майже 140 тисяч рукописних томів. У ХІ столітті найвідомішою була бібліотека Києво-Печерської лаври, Києво-Могилянської академії - у ХVII столітті, а також великі бібліотеки. при університетах: Львівському (1661), Харківському (1805), Київському (1834) і Чернівецькому (1875). Тоді ж завдяки прогресивній інтелігенції у деяких містах були створені публічні бібліотеки, як от - в Одесі 1830 року, Харкові 1886 року тощо.

У наш час, на жаль, бібліотеки втратили свій високий статус, адже праця бібліотекарів оцінюється чи не найнижче поміж інших працівників культурної сфери, а сама професія - бібліотекар - зовсім не заслужено посідає одне з останніх місць у шкалі престижності професій.

Арт Вертеп