Як книжку подаси, так її і з’їдять. А тому, коли в час осіннього авітамінозу береш книжку, на обкладинці якої зображено соковите яблучко (пардон, тільки половинка!), таку книжку хочеться одразу ж з’їсти. Книжка Галини Вдовиченко – це своєрідне «секс і місто» по-українськи.

Головні персонажі, а точніше, героїні – чотири дорослі подруги, котрі мешкають у Львові: телеведуча Луїза привертає погляди чоловіків магнетизмом та елегантністю, Магда створює затишок у своїй домівці й няньчиться із дітьми, Ірина успішно займається дизайном одягу, а Галина випускає власний журнал й у вільний час пише книжку. Швидше за все, прототипом Галини є сама авторка книжки, яка також живе у Львові й працює заступником головного редактора у щоденній газеті «Високий Замок».

Якщо комусь із молодих досі здається, що сорок п’ять років – уже крок до старості, а життя «дорослої» жінки не може бути цікавим, з’їжте всього лише половинку вдовиченківського «яблука» – і стереотипи як рукою зніме! Адже героїні Галини Вдовиченко – сучасні талановиті «дівчиська», які спілкуються з Вів’єн Вествуд, беруть інтерв’ю у співачки Гайтани, Віктора Єрофеєва, перевіряють шкільні завдання в дітей, реєструються на сайті «однокласнікі.ру», ходять на концерт гурту «Смоукі», пристрасно кохають, готують сніданки й обіди, та ще й встигають зустрітися з подругами, аби поділитись новинами та допомогти порадою одна одній! Впізнали сюжет улюблених жіночих серіалів?

Однак назва книжки – не просто собі «гачок для авітамінозників»: авторка закрутила такий сюжет навколо фрукта, що аж слинки покотяться! Одного чудового дня в житті майже «бальзаківських» мадам з’являється чудернацьке дерев’яне яблуко XVIII сторіччя, вирізьблене майстром Пінзелем. З’являється воно досить тривіально (куплене за двадцять одну гривню в секонд-генді), та все ж із того моменту в житті чотирьох подруг починається вервиця містичних подій. Важко не згадати всі попередні історії з яблучками – райським, олімпійським…

Зрештою, «Пів’яблука» – досить «позитивна» книжка, після якої розумієш, що сорокап’ятирічний вік – зовсім не старість. Це зрілість, на яку всі так чекають, вершина життєвого шляху. І ця зрілість може стати найкращим періодом у житті жінки. Я на сто відсотків упевнена, що після книжки Галини Вдовиченко кожна читачка, незалежно від віку, отримає енергійний поштовх: піде до спортзали, перетасує меблі у квартирі або принаймні накладе маску для обличчя, але найперше – занотує собі в блокнотик невеличку, але дуже важливу пораду: якщо місяць повний або росте (тоді він схожий на частину літери «Р»), слід обмежувати себе в їжі, бо з ростом місяця й вага росте, а от коли місяць старіє (і схожий на літеру «С»), тоді можна особливо себе не обмежувати, бо все згоряє і перетворюється на енергію! І в будь-яку фазу місяця, запам’ятайте, корисно їсти яблука, особливо – у половинках!

 

 Друг читача