Про неї кажуть: «Найприємніший український вокал». Вона сама стверджує: «Ми – одна з найкращих українських груп». Вона – це Каша Сальцова, фронтвумен київського рок-гурту «Крихітка Цахес». Так сталося, що саме цей гурт 20 листопада відвідав славне місто Хмельницький у рамках міні-туру під умовною назвою «Восени-тур».

Після проникливого виступу гурту в затишному клубі, я не міг втриматись щоб не поспілкуватися з цією напрочуд позитивною панянкою, яка, як виявилось, ще й не позбавлена почуття гумору.

 

-    Отже, Кашо, назва «Крихітка Цахес» - як вона «приліпилась» до Вашого гурту?

-    Ааааааа!!!!! (Каша видає пронизливий крик; очевидно, її вже «дістали» цим питанням – Р.Р.) Нова версія звучить так: у мене дуже маленькі груди, і через це їх називають «крихітними цахесами» (усміхається – Р.Р.).

-    Перші згадки про Ваш гурт сягають 1999-го року. А з чим пов’язано, що за цей час видано всього один альбом?

-    Я повільно пишу пісні. Мало і повільно.

-    Дебютна платівка («На першому місці») вийшла аж на шостому році існування гурту. Її вихід якось уплинув на розвиток гурту?

-    Звичайно! Нема альбому – нема групи! Тобто треба не просто написати 20 пісень. Треба зібратись з силами, записати, випустити… Треба бути дорослою людиною. Недостатньо сидіти вдома і писати пісні. Якщо ви хочете професійно займатися музикою – треба робити деякі неприємні, але необхідні речі. Але за це є компенсація: ви їх робите – за це вас визнають музикантом.

-    А з чим пов’язана теж доволі тривала пауза, після виходу першого альбому: з 2005-го року і досі?

-    У нас було багато проблем… Не дуже хочеться на них зараз акцентувати увагу… Але скоро у нас вийде новий альбом і ми реабілітуємось перед нашими прихильниками.

-    «Крихітка Цахес» - це для Вас хобі, робота чи щось інше?

-    Музика – це те, чим я хочу займатись все життя. І я займаюсь музикою в рамках «Крихітки Цахес».

-    А чим Ви крім цього займаєтесь?

-    Нічим. Сім’єю (додає Каша після короткої паузи – Р.Р.).

-    У гурту «Крихітка Цахес» є продюсер?

-    Я продюсер. А ще у нас серед учасників гурту є директор і PR-менеджер. Тому ми команда і ми втрьох замість одного продюсера непогано можемо впоратися.

-    Поговорімо про Вашу громадсько-суспільну діяльність. Вас було помічено у столичному кінотеатрі на акції Громадського Руху «Не будь байдужим!» на підтримку україномовного дубляжу…

-    Було таке. Я там ще промову виголошувала… Але, в принципі, я проти того, щоб дублювали російські фільми. Тому що в українців є безумовна перевага: ми знаємо дві мови. А чим ти більше мов знаєш – тим краще працює твій мозок. І так як я сама росіянка і з Росії, я проти перекладу з російської на українську. Ми можемо оцінити майстерність російських акторів без посередників. От. А щодо інших іноземних фільмів – так, без сумніву, вони мають бути перекладені з англійської (французької, німецької тощо) на українську. Я думаю, що нам дуже бракує українськості в Україні. Ми ще не зовсім розуміємо, що у нас є своя мова, якою ми можемо користуватись.

-    Розкажіть про проект «Торба природі»… Це проект Вашого гурту?

-    Так. Це ініціатива нашого гурту, що була започаткована у січні цього року. Акція спрямована на зменшення побутового споживання пластикових пакетів, які є небезпечним для навколишнього середовища сміттям. Якщо ви відвідуєте супермаркет у середньому три-чотири рази на тиждень і щоразу купуєте на касі пластиковий кульок, щоби взяти покупки з собою, то протягом року ви приносите додому приблизно 160 пакетів. Ви користуєтесь пакетами 20 хвилин, поки доносите товар додому, а потім 90% з них викидаєте у смітник. Так само чинять ще сотні тисяч українців. Таким чином постійно утворюється багатотонний масив побутового пластику, що майже не піддається переробці і забруднює навколишнє середовище. Ми закликаємо не брати новий кульок на касі, а користуватись для покупок багаторазовими господарчими торбами або приходити в крамницю з власним пакетом. Ми навіть запровадили виготовлення еко-торб . Одні (базова модель) ми роздаємо безкоштовно. Інші (дизайнерська модель) – продаємо (власне, після концерту можна було за ціною 40 грн. придбати доволі цікаві за дизайном екосумки). За рахунок продажу ось цих інших ми можемо роздавати безкоштовно перші. Отже, проект не є прибутковим, але може існувати далі, заохочуючи все більше і більше людей переходити на багаторазові екоторби.

-    Чим зараз живе цей проект?

-    Зараз ми розпочинаємо лекції. З наступного місяця у нас буде така акція: вдень лекція, ввечері концерт. Це все буде відбуватися в університетах, Ми постійно спілкуємось на цю тему зі столичною пресою. Будемо спілкуватися зі столичною владою, з супермаркетами… І, власне, вже є кілька фірм, які виготовляють такі торби в Києві. І ми дуже сподіваємось, що звичка не брати кульок на касі набуде популярності. Тому що, я думаю, українці і ощадливі, і розумні, тому будуть наслідувати це.

-    То, я бачу, Ви взагалі по життю небайдужа людина: і екологія небайдужа, і україномовний дубляж…

-    Чому ж?.. Є речі, які мені «глибоко пофіґ». Наприклад, Барак Обама. А те, що стосується мене персонально, те, що мене зачіпає – в цьому я беру участь. Наприклад, якщо я бачу конкретний абсурд в перекладі з англійської на російську мову для української аудиторії – а я бачу в цьому абсурд, то я можу інколи втрутитись. Але, в принципі, музика – це те, що мене цікавить найбільше.

-    Ви співаєте українською… Новий альбом, який незабаром має вийти, теж буде повністю україномовним, так? Це для Вас принципова позиція?

-    Так, альбом буде україномовним. Просто мені пишеться українською… Буде писатись російською – можливо, заспіваю російською… Я ж росіянка, все ж таки…

-    Розкажіть про Вашу участь у проекті «Акули бізнесу» на телеканалі «ICTV»… Як виникла така ідея?

-    Ну… Сиділи без грошей… Помер наш гітарист з першого складу… В нас був складний період… Випускаючі компанії не хотіли нічого в нас інвестувати… І в цей момент мені здалось, що це єдиний вихід: взяти гроші на розвиток гурту в інвесторів. А потім почали жартувати, що треба зробити це публічно. Дожартувалися до участі в «Акулах бізнесу»…

-    Я Вас вітаю з перемогою (нагадаю, що Каша Сальцова перемогла у проекті та отримала безвідсотковий кредит на розвиток гурту – Р.Р.).

-    Спасибі. Ви мене привітайте краще, коли я все це віддам. Тому що це був не подарунок. Це позика…

-    Що чекати від гурту найближчим часом? Так би мовити: плани на найближче майбутнє…

-    Ну… Вже запущено кліпи на пісні «Монета» та «Восени» (переспів старого хіта «Т.Н.М.К.» – Р.Р.). Потім планується кліп на пісню «Щось на зразок». Потім, вихід нового альбому. Через три тижні ми його допишемо… І як тільки домовимось з випускаючою компанією, так відразу і випустимо. Думаю, десь під Новий Рік це має статися (стукає по дереву – Р.Р.). Потім, на весну, ми плануємо тур Україною на підтримку цього альбому. А потім… А потім ми приєднаємось до «Бумбокса» в тому, що «Бумбокс» хоче вставити собі титанові кістки та алмазні очі і повернутись на свою планету. І ми разом з ними, як тільки заробимо велику кількість грошей, теж вставимо собі титанові кістки, діамантові очі і теж повернемось на ту планету, на яку «Бумбокс»…

-    І останнє питання: що для Вас на першому місці у житті?

-    Наразі для мене на першому місці три речі, які має усвідомлювати людина, і, власне, про це буде йтися у нашому наступному альбомі… Перед тим, як запустять андронний коллайдер та закінчиться економічна криза, кожна людина має усвідомити, що для неї любов, що для неї смерть і що для неї її місце у житті. Такі от три важливі речі. І для мене на першому місці - любов, смерть, знання про ці речі та усвідомлення свого місця в житті.

 

 

/світлина: http://vkontakte.ru/club135368 /


З Кашею спілкувався Руслан Рудомський, м. Хмельницький