«В Україні має бути одна державна мова. Природно, українська», -
28.05.2009
gavrylyshyn-3.jpgсаме таким є погляд на нашу «мовність» Богдана Гаврилишина, фахівця міжнародного класу з питань економіки, іноземного члена Академії наук України, члена Римського клубу, консультанта прем’єр-міністрів, президентів та спікерів України. Зустріч із ним в Українському домі відбулася днями.
«Запровадження двомовності в Україні було б невчасним і навіть становило би загрозу національній безпеці держави, - стверджує пан Богдан. У своїй відомій книзі «Дороговкази в майбутнє», третє україномовне доповнене видання якої він презентував, так охарактеризовано сучасний культурний стан України: «Послабилися національна свідомість, гордість, самопошана, патріотизм. Закоренилися різні комплекси, дещо хибне розуміння місця України у світі. Мова і культура корінного народу опинилися під серйозною загрозою».

Гаврилишин наводить приклад Швейцарії, в якій 4 офіційних мови і каже, що  вони не є в цій країні джерелом міжетнічного розладу. Щоправда, там кантони (адміністративно-територіальні одиниці) тримаються купи великою мірою завдяки справжній прямій демократії. Громадяни можуть впливати на ухвалення рішень на трьох рівнях: громади, кантону й конфедерації.

Експерт виклав також своє бачення щодо державного устрою України в майбутньому. На його думку, вона мала би стати федерацією. Пан Богдан аргументує це тим, що за нашої унітарності (читай, жорстокої централізації) «гроші з регіонів до Києва і навпаки кудись губляться, і ніхто не може змінити цю ситуацію».

Тому, з погляду  Гаврилишина, необхідно розвивати горизонтальні зв’язки, а не вертикальні. «Якби донецькі люди мали би повноцінний вплив на ухвалення  рішень у своєму регіоні, то вони не слухалися б вказівок Кремля, а цінували би таку демократію ось такого українського штибу», - стверджує він.

Доктор економіки називає себе мрійником, адже «як показує досвід, все починається з мрії». Зокрема, мріє про те, щоб чимшвидше до влади приходила прогресивна  молодь. «Це люди, які б не несли на собі тягар радянської спадщини і не діяли, як чиновники колонії, - пише у своїй праці пан Богдан. – Це люди, які подорожували світом, знають, які країни і завдяки чому є «нормальними», мають добру мережу професійних і особистих знайомих в Україні та поза її межами, не мають зайвих ілюзій щодо «цивілізованих країн», а тому і жодних комплексів меншовартості».
 
 
Оксана Левкова для НББ!
 
 
світлина: "Gazeta.ua"  
 
P.S. Розгорнуте інтерв’ю з Богданом Гаврилишиним – в журналі «Український тиждень» від 22-28 лютого 2008 року 
 

Додати коментар

Опитування

Чи покращилась мовна ситуація в Україні у 2011 році?
 

Останні коментарі

Авторизація

 
  

 
 
Забули пароль?   ||    Реєстрація