Шлях до змін
22.10.2009
mon.jpgТретій тиждень в ЗМІ обговорюється питання змін до «Положення про загальноосвітній навчальний заклад», що були затверджені Постановою КМУ від 30 вересня 2009 року.

Нагадаю, що цією Постановою встановлюється, що у   державному   і   комунальному загальноосвітньому навчальному  закладі  мовою  навчання  є українська мова.  Поряд з українською мовою в  навчально-виховному  процесі  в  державних  і комунальних    загальноосвітніх    навчальних    закладах   можуть застосовуватися та вивчатися мови національних меншин. Також даною Постановою передбачено, що педагогічні працівники, в робочий час у державному і комунальному загальноосвітньому навчальному закладі повинні постійно застосовувати українську  мову, а у державному і комунальному загальноосвітньому навчальному закладі з навчанням мовою національної меншини поряд з українською мовою - також  мову, якою здійснюється навчально-виховний процес в цьому закладі.

Ініціаторами розмов на тему «незаконності» та «неконституційності» цієї Постанови виступають, як правило, ті, хто безпосередньо задіяний у виборчих перегонах. Така вже в них робота – збурювати людей, точніше, електорат та заробляти бонуси у вигляді бюлетенів, кинутих до виборчої скриньки. А те, якої це шкоди завдає народу України – не в голові… «Мовне питання» є постійним і незмінним аргументом усіх, хто використовує цю тематику задля отримання додаткових голосів. Та врешті, не про те і не про тих мова. Хотілося б відійти від спекулятивних  розмов щодо мови, зробити коротенький екскурс в історію та поглянути на подоланий шлях цих змін. Стисла хронологія:

1989 р. – Закон «Про мови в Українській РСР» (стаття 27 – навчальна   і   виховна   робота   в  загальноосвітніх школах ведеться українською мовою, а у місцях компактного проживання    громадян    інших національностей   можуть   створюватись  загальноосвітні   школи, навчальна і виховна робота в яких ведеться їхньою національною або іншою мовою);

1990 р. – Декларація про державний суверенітет України (проголошувалося, що Українська  РСР  є  самостійною  у  вирішенні  питань  науки, освіти,  культурного  і  духовного  розвитку  української   нації, гарантує  всім  національностям,  що  проживають   на    території Республіки, право їх вільного національно-культурного розвитку);
 
1991 р. – Закон України «Про освіту» (стаття 7 - мова  освіти  визначається  Конституцією  України,    Законом Української РСР "Про мови в Українській РСР");
 
1991 р. – Акт проголошення незалежності України (резолютивна частина – віднині   на   території   України  мають  чинність  виключно Конституція і закони України);
 
1996 р.  – Конституція України (стаття 10 – держава забезпечує  всебічний  розвиток  і    функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України; Застосування мов в Україні гарантується Конституцією  України та визначається законом; стаття 11 – держава  сприяє розвиткові   мовної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України; стаття 53 – громадянам, які належать до національних  меншин,  відповідно до закону гарантується  право  на  навчання  рідною  мовою  чи  на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства);
 
1999 р. – Закон України «Про загальну середню освіту» (стаття 7 – мова (мови)   навчання   і   виховання   у   загальноосвітніх навчальних закладах визначається відповідно до Конституції України і Закону України "Про мови в Українській РСР");
 
1999 р. – Рішення Конституційного Суду України (резолютивна частина – мовою навчання в дошкільних, загальних середніх, професійно-технічних та вищих державних і комунальних навчальних закладах України є українська мова, а також у державних і комунальних навчальних закладах поряд з державною мовою відповідно до положень Конституції України, зокрема частини п'ятої статті 53, та законів України, в навчальному процесі можуть застосовуватися та вивчатися мови національних меншин);
 
2009 р. - Постанова КМУ № 1033 від 30.09.2009 року  «Про внесення змін …» (зміст відомий).
    
Таким чином, «мовне питання» мусолиться з періодичністю: від виборів до виборів. А мова українська в сфері освіти діє понад 20 років, щоправда, завдяки спекулятивним розмовам, в переважній більшості навчальних закладів – діє на папері.
    
То може вже вистачить спекуляцій на тему мови?


Юрій Фартушний

 

Додати коментар

Опитування

Чи покращилась мовна ситуація в Україні у 2011 році?
 

Останні коментарі

Авторизація

 
  

 
 
Забули пароль?   ||    Реєстрація