Немає шкіл - немає проблем
29.10.2009
ukr_rus.jpgУ так званому «проросійському» середовищі великого гомону наробила постанова Кабінету Міністрів «Про внесення змін до Положення про загальноосвітній навчальний заклад» (№ 1033 від 30.09.09). Почали лунати думки про «заборону російської мови в школах України». На перший погляд ініціатива виглядає драконівською спробою побороти наслідки русифікації. Проте ініціатива має в собі здоровий глузд і адекватне почуття справедливості.
Цього року офіційний представник МЗС РФ А. А. Нестеренко на питання ЗМІ про задоволення освітніх потреб українців Росії заявив наступні речі: «…незважаючи на велику чисельність українців…запити на заснування повноформатних шкіл…не надходять» і пояснює це близькістю східнослов’янських мов і культур, загальною історією (Київська Русь, Московська держава, Російська імперія, СРСР) і єдиною православною християнською вірою. Заявляючи фактично про те, що українські школи в Росії не потрібні через близькість російської та української мов, культур, історичних шляхів і спільної віри, пан А. Нестеренко надає українським чиновникам вагомий аргумент для українізації російськомовних шкіл: мовляв, у наших народів близькі культури і мови, загальна історія, ми у своїй більшості сповідаємо православ’я. То навіщо за такої близькості в Україні потрібні російські школи? Претензії і заперечення представників російської громади України тепер варто пред’являти чиновникові російського МЗС.

Активісти українського діаспорного руху Росії стосовно потреби в українській освіті в Росії:
Людмила Найденко, заступник голови товариства «Вербиченька» (м. Нижньокамськ): «…потреба в українській освіті є, і велика. Інша справа, що навіть почути про утворення української освітньої установи досить важко. Великий вплив на освітню роботу має рівень відносин між Україною й Росією, від чого потерпають звичайні громадяни, які змушені вислуховувати на адресу України приниження, глузування. Часто з цієї причини люди взагалі не зізнаються в приналежності до своїх націй, а тому де вже говорити про прагнення до навчання».
 
Мирослава Філіппова (м. Томськ), голова комісії Об’єднання українців Росії з питань освіти: «…для національної освіти в Росії формально перешкод немає, але інформаційна війна російських ЗМІ проти України значно ускладнює проблему української освіти. Були випадки, коли вже після набору до класу з вивченням української мови батьки через безупинний негатив щодо України з боку ЗМІ врешті забирали дітей. Зустрічаються випадки відкрито ворожого ставлення до України, а потім і до української мови».
 
Микола Сергієнко, голова Об’єднання українців Кубані (м. Краснодар): «…один із прикладів своєрідного, проте типового відношення до української мови в Росії. У школі народного мистецтва в Краснодарі українська мова вивчається під назвою «кубанського нарєчія», і ніяк не вдається виправити це становище. Інакше як приниженням української мови це назвати важко». (Від себе додамо – впровадження крайовою владою терміна «кубанськоє нарєчіє» є, по суті, прямим продовженням імперської політики щодо української мови як «нарєчія общєрусскаго»).

У Росії немає програми розвитку національної освіти, зокрема української. Починаючи з 1993 р., українські організації домагаються розробки й прийняття Федеральної державної програми розвитку української культури та освіти в Росії (резолюції чотирьох Конгресів українців Росії: 1993, 1997, 2002, 2005 р.). Немає постійного діалогу федеральної й регіональної влади та громадських організацій.

Тим не менш, МЗС РФ запевняє у наявності української освіти в Росії: «…Українська мова як предмет викладається з 1 по 11 клас у Санкт-Петербурзі в загальноосвітній установі № 479..., у двох школах Воркути, у слов’янських гімназіях Мурманська й Пензи...».

Коментарі з цього приводу діячів національних громад Росії:
Михайло Волик, член правління української національно-культурної автономії Санкт-Петербурга: «У Санкт-Петербурзі немає шкіл із вивченням української мови як предмета».
 
Ольга Ніколаєва, завуч школи № 479 Санкт-Петербурга: «Немає. У нас української мови в програмі немає».
 
Микола Бейзак, голова товариства «Україна» (м. Воркута): «У Воркуті немає шкіл з викладанням української мови, немає недільних шкіл, немає факультативів української мови».
 
Наталя Литвиненко-Орлова, голова національно-культурної автономії українців Мурманської області (м. Мурманськ): «У Мурманську немає освітніх установ із вивченням української мови».

На сьогодні українська мова і деякі українознавчі предмети вивчаються в базовому шкільному плані в декількох школах: у Московському лінгвістичному ліцеї № 1555, Заозерній школі № 16 м. Томська, декількох школах Башкортостану, середній школі № 132 м. Самари українська мова вивчається як предмет. У селі Золотоношка Республіки Башкортостан працює єдиний у Росії комплекс дитячий садок - школа, де всі діти (близько 70-ти) вивчають українську мову. Як факультатив українська мова вивчається в декількох школах (Башкортостан, Воронеж). Українська мова (т. зв. «кубанськоє нарєчіє») та історія козацтва викладаються в Краснодарській крайовій дитячій експериментальній школі народного мистецтва. Існує кілька недільних (суботніх) шкіл при освітніх установах або українських товариствах Москви, Республіки Башкортостан, Республіки Татарстан, Ханти-Мансійського автономного округу, Камчатської, Томської областей. У кількох вищих навчальних закладах Росії – Московському державному університеті ім. М. В. Ломоносова, Московському державному лінгвістичному університеті, Московському державному інституті міжнародних відносин (Університеті) МЗС РФ, Дипломатичній академії МЗС РФ, Воронезькому, Красноярському університетах, Томському державному педагогічному університеті, Уфимській філії Московського відкритого державного педагогічного університету предмети україністики вивчаються у складі блоку предметів слов’янської філології.

У Росії є буквально кілька шкіл, де українська мова вивчається як предмет невеликою кількістю учнів, що дає підстави для висновку: це виняток, що підкреслює загальне правило: української освіти в Росії немає. Відповідно: немає підготовки вчителів української мови, ніхто не створює, тим більше – не випускає українські підручники.

Яскравіше картину «утиску російськомовного населення України» і «задоволення мовних і культурних потреб братського українського народу Росії» проілюструє таблиця.

Україна

Російська Федерація

Дошкільні навчальні заклади з російською мовою виховання

983

Дошкільні навчальні заклади з українською мовою виховання

0

-                     у них дітей

164 027

-                     у них дітей

0

Загальноосвітні навчальні заклади з російською мовою навчання

1 199

Загальноосвітні навчальні заклади з українською мовою навчання

0

Загальноосвітні навчальні заклади з українською та російською мовами навчання

1 755

Загальноосвітні навчальні заклади з російською та українською мовами навчання

0

Загалом навчається російською мовою учнів загальноосвітніх навчальних закладів

779 423

Загалом навчається українською мовою учнів загальноосвітніх навчальних закладів

0

Вивчають російську мову як предмет (учнів)

 

1 292 518

Вивчають українську мову як предмет (учнів)

205

Вивчають російську мову факультативно або в гуртках (учнів)

165 544

Вивчають українську мову факультативно або в гуртках (учнів)

100

Професійно-технічні навчальні заклади з російською мовою навчання

35

Професійно-технічні навчальні заклади з українською мовою навчання

0

Професійно-технічні навчальні заклади з українською та російською мовами навчання

113

Професійно-технічні навчальні заклади з російською та українською мовою навчання

0

Загалом навчається російською мовою учнів професійно-технічних навчальних закладів

51 685

Загалом навчається українською мовою учнів професійно-технічних навчальних закладів

0

Загалом навчається російською мовою студентів вищих навчальних закладів І - ІІ рівнів акредитації

59 656

Загалом навчається українською мовою студентів вищих навчальних закладів І - ІІ рівнів акредитації

0

Загалом навчається російською мовою студентів вищих навчальних закладів ІІІ - IV рівнів акредитації

395 186

Загалом навчається українською мовою студентів вищих навчальних закладів ІІІ - IV рівнів акредитації

0

Надруковано підручників російською мовою за рахунок державного бюджету України (примірників)

1 555 500

Надруковано підручників українською мовою за рахунок державного бюджету РФ (примірників)

0

-                     вартістю (грн.)

18 616 200

-                     вартістю

0

Надруковано українсько-російських термінологічних словників за рахунок державного бюджету України (примірників)

125 000

Надруковано українсько-російських термінологічних словників за рахунок державного бюджету РФ (примірників)

0

-                     вартістю (грн.)

1 500 000

-                     вартістю

0

Витрачено коштів з бюджетів всіх рівнів України на утримання навчальних закладів з російською мовою навчання (грн.)

3 195 634 300

Витрачено коштів з бюджетів всіх рівнів РФ на утримання навчальних закладів з українською мовою навчання

0


Тобто Україна щороку вкладає шалені кошти у розвиток російської мови на своїй території, а відповідного ставлення у братській республіці до українців, на жаль, немає. Крім того, враховуймо, що українські школи Донбасу, півдня України не є стовідсотково українськими. Часто їхній український статус носить чисто формальний характер.

Отже, в контексті мовної політики Росії щодо наших співвітчизників, декоративної україномовності частини українських шкіл Постанова є адекватна відповідь і простий захист національних інтересів українців. Якщо ми й далі не будемо відстоювати власні природні права, то вже ніхто не рахуватиметься із нами ні на міжнародній арені, ні в особистих стосунках. Аби не бути «малоросом» в очах північного сусіда, треба поводити себе по-українськи.



Микола Малуха для НББ!
 

Додати коментар

Опитування

Чи покращилась мовна ситуація в Україні у 2011 році?
 

Останні коментарі

Авторизація

 
  

 
 
Забули пароль?   ||    Реєстрація