Ця Постанова являє собою доповнення до Постанови КМУ від 14 червня 2000 року № 964 «Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад» та внормовує порядок використання мови в навчально-виховному процесі в державних і комунальних загальноосвітніх навчальних закладах, заповнюючи при цьому прогалину, яка виникла при затверджені Постанови КМУ № 964 від 14.06.2000 року, в частині використання української мови та мов національних меншин у загальноосвітніх навчальних закладах.

З огляду на те, що Постанова КМУ № 964 від 14.06.2000 року затверджувалася на виконання Закону України «Про загальну середню освіту», то і доповнення до Положення повинні відповідати нормам цього Закону. Проте питання використання мови в навчальному та виховному процесі цим Законом, як і Законом України «Про освіту» чітко не врегульовано. Норми цих Законів, які регулюють питання мови в освіті мають відсильний характер. Згадуваними Законами (ЗУ «Про освіту» (ст. 7) та ЗУ «Про загальну середню світу» (ст. 7) встановлено, що мова освіти, мова навчання і виховання у загальноосвітніх навчальних закладах визначається Конституцією України та Законом Української РСР «Про мови в Українській РСР». Розділ ІІІ Закону УРСР «Про мови в Українській РСР» зокрема встановлює, що в Україні навчальна і виховна робота в загальноосвітніх школах ведеться українською мовою (ч. 1 ст. 27), а частиною 2 статті 27 Закону Української РСР «Про мови в Українській РСР» передбачено, що у місцях компактного проживання громадян інших національностей можуть створюватись загальноосвітні школи, навчальна і виховна робота в яких ведеться їхньою національною або іншою мовою. Основний Закон унормовує порядок застосування мови в навчальному процесі. Так, стаття 10 Конституції України проголошує, що держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Що ж стосується національних меншин і їхнього місця в навчальному процесі, то держава сприяє розвиткові мовної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України (стаття 11 Конституції України) та гарантує громадянам, що належать до національних меншин, право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства (стаття 53 Конституції України).

Даючи правову оцінку щодо мови в навчальному та виховному процесах Конституційний Суд України своїм рішенням від 14 грудня 1999 року в т. зв. «Справі про застосування української мови» визначив, що мовою навчання в дошкільних, загальних середніх, професійно-технічних та вищих державних і комунальних навчальних закладах України є українська мова, а у державних і комунальних навчальних закладах поряд із державною мовою відповідно до положень Конституції України (зокрема частини 5 статті 53) та законів України, в навчальному процесі можуть застосовуватися та вивчатися мови національних меншин.

 

Таким чином, Постанова Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 року № 1033 «Про внесення змін до Положення про загальноосвітній навчальний заклад» являє собою конкретизацію норм законодавства України, які регламентують порядок використання мови в загальноосвітніх навчальних закладах державної та комунальної форм власності.

Юрій Фартушний