Щоразу, коли натрапляємо на незрозуміле поняття, звертаємося по допомогу до словників або енциклопедій, які й дають чітке тлумачення потрібного нам слова чи виразу. Спочатку енциклопедії були – різні за розміром книги. Проте завдяки нестримному розвиткові інформаційних технологій вже нині ми є активними користувачами електронних версій, котрі нічим не поступаються своїм попередникам.

Власне, що ми розуміємо під поняттям «енциклопедія»? Гадаю, ні для кого не буде новиною, що це довідкове видання, яке містить у собі основні поняття з тих чи інших галузей науки і практичної діяльності, розміщені в алфавітному та систематичному порядку. Іншими словами, якщо згадати класика Дені Дідро, це зібрані знання, розсіяні по світу і зведені в систему, зрозумілу сучасникам та їхнім нащадкам.

Творцями енциклопедій споконвіку були освічені люди: науковці, вчені, знання яких не підлягали сумніву. Проте все це ми можемо впевнено говорити про традиційні енциклопедії. Адже поряд із такими чи не в кожній країні світу існують Вікіпедії – вільні загальнодоступні багатомовні Інтернет-енциклопедії, засновані на ентузіазмі багатьох людей. Очолює цей всесвітній перелік Англія, у Вікіпедії якої налічується більше 3 млн. опублікованих статей. За нею йдуть Німеччина, Франція, Польща тощо. Закриває першу десятку Росія. Україна ж у загальному переліку посідає 16-те місце з понад 181 тисячею статей. Що ж, про все по порядку….

Історія Вікіпедій

Вперше користувачі Інтернетом зустрілися з поняттям Вікіпедії на початку 2001 року. Сталося це завдяки Джиммі Уелсу й Лері Сенґеру – вони вирішили створити сайт для попередньої розробки матеріалів, котрі згодом мали розміщуватися на Нупедії (англомовній енциклопедії, у якій експерти писали статті і вільно поширювали їх в Інтернеті). Остання проіснувала з березня 2000-го до вересня 2003 року і стала основоположницею Вікіпедії. В основу Нупедії було покладено процес  ретельного редагування текстів, якість яких мало чим поступалася професійним енциклопедіям.

Будучи на посаді головного редактора, Сенґер вигадав назву Інтернет-енциклопедії, чітко визначив її принципи та правила, яких і сьогодні дотримуються користувачі сайту. З того часу Вікіпедія ввійшла до сотні найкращих сайтів світу.

Переваги та недоліки Вікіпедії

Чимало дискусій нині ведеться стосовно стовідсоткової вірогідності даних, які подаються в Інтернет-енциклопедії. Що ж породжує ці суперечності? Справа в тому, що дописувачем Вікіпедії може бути будь-хто. Більше того, кожен охочий має право на рецензію та редагування опублікованих на сайті статей. Такі правила Вікі.

Але чи правильно це? Як показує практика, чимало добрих матеріалів втрачають свої первинні зміст та форму тільки тому, що хтось виявив бажання «долучитися до теми». Існує навіть таке поняття як «війна правок», коли зареєстровані учасники сайту «воюють» між собою. Найгірше те, що в таких випадках нищаться цілі тексти, критикуються «редакторами», часом не оминути й образ. В такому разі адміністратор може внести певні обмеження у редагуванні текстів. Не менш поширеним явищем є «вандалізм», під яким маємо на увазі знищення певної частини статті в результаті «правки». Тому дуже важливо авторам, які публікують свої матеріали, стежити за ними, аби над їхніми «витворами» ніхто не познущався. Власне, через це й не радять посилатися в своїх наукових роботах, різного роду доповідях  на Вікіпедію, адже ці посилання в будь-який момент можуть бути знищені. 

Крім того, одним із недоліків Вікіпедії виокремлюють недостовірність фактів та суб’єктивну їх подачу. Саме через відсутність відповідального контролювального органу, який ніс би повну відповідальність за розміщені факти, Вікі часто піддається жорсткій критиці. На думку критиків, потрібно прискіпливо ставитися до всього прочитаного на сайті, перевіряти вірогідність тієї чи іншої інформації. «Викривачам» заперечують захисники концепції Вікі, стверджуючи, що, порівняно з традиційними енциклопедіями, вона є більш незалежним джерелом. При цьому вказують на людський фактор, присутній в обох випадках.
 
Одним із недоліків Вікіпедії є порушення авторських прав. Справа в тому, що кожен охочий розмістити на сайті Інтернет-енциклопедії свою статтю не має права під нею підписуватися. Тому потім дуже важко довести свою безпосередню причетність до написання цього матеріалу. Оскільки, згідно з правилами Вікі, кожен наступний, хто редагуватиме статтю, вважається її співавтором. Буває й  таке, що справжнього автора звинувачують у плагіаті, тому що фрагменти його статті можуть бути знайдені на інших сайтах, і, звісно ж, без підпису. Найчастіше це трапляється в результаті копіювання якоїсь частини чи повністю всього матеріалу без посилання на Вікіпедію, у якій, власне, і  було «позичено» статтю.

Не можна не згадати і про переважно молодий вік «редакторів», котрі створюють Інтернет-енциклопедію і які не завжди мають досвід у галузі, яку висвітлюють. Тому зайвий раз потрібно бути обачним і не лінуватися перевіряти факти в офіційних джерелах. Із цього приводу  в 2004 році висловився Роберт Мак-Генрі, який порівняв користувачів Вікіпедії із відвідувачами громадських туалетів: в обох випадках люди не знають, хто користувався послугами перед ними, а тому мають бути дуже обережними.

Хоча як би там не було, відвідувачів всесвітньої вільної мережевої енциклопедії налічується чимало (за окремими даними з різних Інтернет-сайтів – до 20 млн.). Зручність у використанні, демократичність, вільний доступ дедалі більше приваблюють до сайту. Чи бути нам серед численної кількості користувачів Вікіпедії – залежить від нас особисто.

Вікіпедії світу

Як уже згадувалося, очолює список із 271 Вікіпедій англійська, котра вміщує у собі більше 3 млн. статей. Досі вона залишається найбільшою, оскільки в світі налічується велика кількість англомовних людей. Англійська Вікі має деякі переваги серед своїх аналогів: чимало відвідувачів мають доступ до статей славнозвісної Енциклопедії Британіки, які вважаються національним надбанням.

Понад 980 тис. статей опубліковані у німецькій Вікіпедії, яка посідає друге місце відразу після англійської. Порівняно з українською, німецька не містить статей, створених ботами (бот - скорочено від РОБОТ. Це спеціальна програма, яка знаходиться на каналі (зазвичай, має статус оператора) і допомагає в управлінні каналом). На відміну  від англійської Вікіпедії, де об’єкти розподіляються за країнами, у німецькій матеріали групуються за століттями і не за алфавітним покажчиком. Практикують тут і вилучення статей із сайту, якщо вони, порушуючи важливу тему, несповна її висвітлюють. Крім того, у німецькій Вікіпедії автори у своїх статтях мають право розповідати про осіб, які досягли певного рангу у суспільстві й стали у якійсь мірі відомими. Відрізняється ця Вікі від інших і тим, що у ній використовується центральноєвропейський часовий пояс.

Серед слов’янський Вікіпедій перше місце посідає польська. За кількістю статей її показник переважає, проте за їх глибиною дещо поступається усім масштабним мовним розділам, зокрема російській та українській. На початок вересня поточного року ця Інтернет-енциклопедія  містить більше 631 тисячі статей. Польській Вікі часом закидають фальсифікацію даних: це можуть бути грубі неточності або просто вигадані факти.

На шостому місці знаходиться італійська Вікіпедія, яка в другому кварталі 2009 року налічує 570 425 статей. Серед нагород за діяльність Вікі є дві подяки у номінації «найкращий сайт у галузі освіти й праці у 2005 році», Інтернет-премія за співпрацю з Міністерством освіти й технології Італії. Є в італійській Вікіпедії і DVD-версії, які неодноразово перевидавалися.

Заключною у першій десятці світових Вікіпедій є російська, на сайті якої  розміщено більше 454 тис. статей. Вона є найбільшою у Росії серед наявних енциклопедій і випереджає навіть сучасну Велику енциклопедію «Терра» (у якій 160 000 статей) та Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона (121 240 статей в 31 томах). У 2006 році у номінації «науково-освітній сайт» російська Вікі посіла друге місце. А наступного року стала лауреатом у номінації «Класика».

Українська Вікіпедія серед інших мовних проектів займає 16-те місце із кількістю понад 175 тис. статей. Окрім редакторів-аматорів, тут є чимало відомих постатей в Україні: це і науковці, митці, композитори, чиї імена говорять самі за себе (Володимир Білецький, Олег Будзей, Віктор Мішалов, Андрій Бондаренко та багато інших). Порівняно з деякими світовими Вікіпедіями, вітчизняна, крім переваг, має і свої недоліки. Насамперед, це не досить висока глибина висвітлення інформації. На це, звісно ж, є пояснення: українська Вікі не має стільки відвідувачів, скільки мають, наприклад, німецька, французька, польська, російська, китайська, каталонська тощо. Хоча приємним є той факт, що цікавляться цим сайтом не лише громадяни нашої країни, а  реєструються дописувачі з інших держав світу – Японії, Польщі, США, Росії, Португалії, Франції, Італії, Ісландії.

Говорячи про українську Вікіпедію, мимоволі згадуються слова доктора технічних наук Володимира Білецького, який сказав, що вона є однією з «найбільш потужних енциклопедичних Інтернет-ресурсів свого національного середовища, у перспективі — однією з основних елементів інформаційного простору. Водночас вона репрезентує українську культуру, історію, науку, промисловість, бізнес та інші сфери і реалії України, а також подає для україномовного користувача багатогранну фахову інформацію про світ».

Звичайно, світова мережа вільної Інтернет-енциклопедії цікава за своїм форматом, багата тематикою і неординарною подачею матеріалу. Проте редакторам Вікіпедії є ще над чим працювати, є що вдосконалювати, аби вона в повній мірі відповідала своїй назві – «енциклопедія».

Олена Степанюк для НББ!