Саме в такому стані опинилась українська мова. 4 лютого Конституційний Суд України (КСУ) скасував 46 пункт Постанови Кабінету Міністрів «Про внесення змін до положення про загальноосвітні учбові заклади» від 30 вересня 2009 року №1033. Нагадаємо, що цей пункт зобов’язував учителів українських шкіл говорити державною мовою протягом усього робочого часу, а не лише під час проведення уроків.

Зміни були необхідні українській школі принаймні для того, щоб вона й надалі лишалася такою. Механізм протидії змінам був запущений одразу після прийняття постанови. Але не вчителями, більшість яких сприйняли постанову з розумінням, а політиками. 52 «народні» депутати подали позов до КСУ. Підстави – неконституційність постанови № 1033.    

«У цій частині Кабінет Міністрів України взяв на себе повноваження вирішувати проблеми, які вирішуються законодавчо, тобто Верховною Радою. У цьому КСУ побачив перевищення повноважень Кабміном», – так прокоментував рішення вищої інстанції суддя-доповідач, голова Конституційно Суду Андрій Стрижак.

Втім, неозброєним оком видно політичне підґрунтя цього рішення. Чи конституційно витискати державну мову з державних установ? Це питання не до КСУ. Швидше, з огляду на реалії сучасної України, до суду історії. І хоча його вирок для нинішніх «державних будівничих» буде суворим – нам, тут і зараз, від цього аж ніяк не легше.   

Постанова № 1033 була тим мінімумом, за якого українська освіта була можливою. Та наша найвища судова інстанція вирішила долю рідної мови у досить оригінальний спосіб: втиснувши її у рамки уроків, водночас викинувши з позаурочного часу. Політичне забарвлення рішення «поважного» суду підтверджує й час, обраний для контрольного пострілу в скроню української мови. Між першим і другим туром виборів президента. Очевидна невипадковість. Абсурдно, коли установа, яка має захищати Конституцію і державу, чинить навпаки.      

Заради здобуття влади наші політики здатні на все, у чому вже багато хто переконався. Але вони не зупиняться на досягнутому. Питання: «Коли ж ви вже наїстеся?» так і залишиться для них риторичним. Не дивуйтеся, згодом вони захочуть підпорядкувати українські церкви і храми Московському патріархату, перенести столицю в інше місто, а далі – не хочеться навіть припускати, яким може стати їхній наступний крок.      

Антиукраїнське рішення КСУ вже викликало хвилю обурення серед громадян. В інтернеті з’явилася «Петиція про невизнання рішення Конституційного Суду щодо обмеження української мови у школах». Залишити свій підпис під нею можна за адресою: http://www.petition.org.ua/?action=view&id=251127.  

Ми звернулися до відомих українських людей із запитанням: «Як ви ставитеся до цього  рішення Конституційного Суду?»

Леся Воронина, дитяча письменниця:
«Все дуже просто – Постанова про спілкування українською і на уроках, і поза уроками була таким собі тестом на українскість. Скасувавши її, Конституційний Суд чітко визначив своє ставлення і до української мови, і до її використання. «Раби, підніжки, грязь Москви». Про всяк випадок нагадую: ці слова належать не великому  українському поетові Чехову)».

Вова зі Львова, артист:
«На превелике щастя, людина не може вертатись у стан, коли вона є менш свідомою чи усвідомленою. Тобто, дізнавшись про щось одного разу, вона не зможе припинити  це знати. Проте, на жаль, незначні регресії часом усе-таки мають місце в нашому житті. Але це – не назавжди. Це – тимчасово. Правда переможе. Так завжди було. Так завжди буде! Головне –  працювати далі».

Ірен Роздобудько, письменниця:
«Негативно ставлюся до такого рішення суду. Якщо вчителям важко говорити українською, то це їхні проблеми. Вони самі себе збіднюють на одну мову, на ще один світ».

Мирослав Кувалдін, музикант, ведучий, актор:
«Важко на таке реагувати. Незрозуміло, що діється в головах тих людей. Будемо сподіватися, що зміниться склад Конституційного Суду і він знову повернеться до цього питання».

Анатолій Дністровий, письменник:
«Рішення Конституційного Суду (КС) щодо перегляду Постанови Кабміну про мовний режим у школах є політично заангажованим і підлаштованим під президентські вибори, зокрема під політичну програму одного з кандидатів. Очевидно, що це рішення КС матиме дуже невтішні наслідки для середньої школи, зокрема сприятиме порушенню прав людини – праву дитини навчатися та спілкуватися рідною мовою, формуватися загалом в атмосфері рідної ідентичності. Ми всі чудово розуміємо, що це рішення КС посилить так званий психологічний тиск на дитину, яка у школі наражатиметься на приватні балачки вчительок, що на перекурах говорять мовою іншої держави. Громадськість має жорстко відреагувати на таку гнилу та продажну політику, від якої починають страждати й наші діти».

Вадим Красноокий, музикант (гурт «Mad Heads XL»):
«Я не дуже здивований антиукраїнською позицією Конституційного Суду. У нас у владі багато людей, які або не розуміють, про що йдеться, або свідомо діють проти національних інтересів України. Багато українських шкіл, фактично, є двомовними. Це формує у молоді ставлення до української мови як до необов’язкової. В нинішніх реаліях вона потребує підтримки і розвитку».   

Фома, музикант, (гурт «Мандри»):
«З кожним днем я стаю дедалі більш байдужим до того, що тут відбувається. Це абсурдно. В цій країні немає законів, а якщо і є – їх не виконують. Потрібні не слова, а дії. Причому дії рішучі».

Олексій Горбачевський для НББ!